Як створити    якісний комбікорм для риби ?

Подобєд Л.І.- доктор с.-г. наук, головний науковий співробітник інституту тваринництва УААН, Бірагі А.А. – директор ТОВ «АБОМІКС», м. Коломия  Івано-франківської обл.

Сучасна дієтологія стверджує, щ риба залишається  сьогодні  одним з найбільш  повноцінних продуктів харчування  - як носій    повністю збалансованого  за амінокислотами білку  і джерело корисних для здоров’я омега кислот.  Головним чинником  кількості і якості рибних продуктів є  біологічні особливості самих  риб, умов  водоймищ де вони вирощуються, а головне - умов живлення останніх.

Світова сучасна практика інтенсивного рибництва  вміло маніпулює ростом, розвитком і якістю рибо продукції  за рахунок обов’язкового використання   в технології   ефективних комбікормів.

Якісні комбікорми для риби відрізняються  від інших видів  комбікормової продукції за  рядом особливостей.

По-перше, рибні комбікорми проявляють заплановану продуктивність при умові згодовування виключно в вигляді крупки або гранул. Інші форми згодовування знижують ефект вдвічі, або навіть  втричі. 

По-друге, класичні  гранули  звичайно стійки до розпаду , стають  нестійкими при попаданні в воду. Тому гранульовані комбікорми для риби повинні характеризуватися оригінальними показниками стійкості гранул, і в додаток до цього часом набрякання гранул під дією води. Відхилення від  визначених параметрів стійкості гранул і часу набрякання призводить до швидкого розпаду комбікорму в воді, завдяки чому риба не встигає  його спожити і він  даремно втрачається , забруднюючи крім того водоймище.   

По-третє водорозчинні сполуки поживних речовин   рибних  комбікормів  безпосередньо взаємодіють з водою. За рахунок дифузії вони швидко  вимиваються з гранул і стають недоступними для споживання рибам. Це призводить до руйнування співвідношень поживних речовин в спожитому комбікормі  і  суттєвому зниженню його продуктивної дії.

За даними А.П.Мазик та інш. (1986), гранульовані   комбікорми для риб повинні відповідати наступним вимогам ( Табл..1.).

Таблиця 1.

Вимоги щодо гранульованих комбікормів, призначених   для вирощування  риби

  Безумовно, що   розмір часток комбікорму , які зможе споживати риба повністю залежить від  її особистого  розміру. Тому   існують рекомендації щодо  більш детальних вимог  оптимального розміру часток в залежності від маси риби (табл..2.).

Таблиця 2.

Оптимальні розмірі крупки та гранул для  риби  різних вікових груп

Безумовно, що  гранули комбікорму більшого розміру будуть і більш стійкими  до руйнування в воді. В них  буде спостерігатися   менша ступінь  неконтрольованого розчинення окремих речовин,  а  втрати корму , пов’язані з  дією води суттєво меншими. 

Враховуючи це,  зусилля сучасної науки направлені не тільки  на  подальше удосконалення  поживної цінності комбікормів для риб, але і на  встановлення умов при яких гранули комбікорму будуть стійкими до руйнуванні в воді, а поживні речовини зберігатися в таких гранулах    і не  розчинятися до моменту попадання до  шлункового тракту риби.

Сучасні способи збільшення стійкості гранул пов’язані з  додатковою обробкою гранул для риби  плівкою з полівинілового спирту, бентонітових глеї або жиру ( В.Я.Скляров, Е.А.Гамигін, Л.П.Рижков, 1984). Нажаль, така обробка здорожує вартість виготовлення комбікорму і  в деяких випадках знижує перетравність і продуктивну дію комбікорму.

Дослідження останніх років дозволяють стверджувати, що рішення проблеми хімічного складу і технологічної  якості комбікормів для риби слід шукати  за рахунок специфічного  підбору зернових  компонентів , яка займають не менш 30-50%  його вагового складу.

До існуючого часу в якості зернових компонентів використовується переважно пшениця, ячмінь і горох. Ці компоненті  добре перетравлюються  в організмі риби, але саме вони найбільш гідрофільні в складі комбікормів для риби. Вони легко  і швидко всмоктують вологу, що і стає головною причиною швидкого руйнування структури гранули за рахунок  розмокання. .

В той же час   звичайні сорти плівкового вівсу не зважаючи на його  задовільну поживну цінність  не використовуються в складі комбікормів для риби через високий вміст плівки ( до 30% маси вівсу). Плівка не тільки   суттєво збільшує рівень клітковини в складі комбікорму, вона значно  перешкоджає процесу  ущільнення гранул в процесі їх виготовлення  і стає причиною швидкого їх руйнування при роздачі і транспортуванні.

Дослідження показують, що виправити  вказані недоліки  складу і технологічних властивостей вівсу як компоненту рибних комбікормів можна шляхом заміни  зерна його звичайних  плівкових сортів на зерно  голозерного вівсу.

За хімічним складом гол озерний овес  суттєво відрізняється від вівсу класичних плівкових сортів ( Табл..3.).

Таблиця 3.

Порівняльний хімічний склад  і поживність зерна  вівсу різних типів

Дані таблиці 3 свідчать, що  голозерний овес  характеризується  перш за все  підвищеним рівнем обмінної енергії ( віще за звичайний овес на 22,9%), в додаток до цього рівень  сірого протеїну в ньому збільшується на  5,7 г/кг або на 50%  в порівнянні з плівковою формою.  У вівса голозерної  форми суттєво знижений  рівень сирої клітковини до  рівню  2,75%, що нижче не тільки за ячмінь і пшеницю, але і  навіть за кукурудзу . Одночасно з тим  овес вказаного типу вміщує в своєму складі більш чим 8% жиру. Природне звільнення   вівсу від плівки суттєво підвищує  його щільність і  об’ємну масу.

 Таким чином,  голозерний овес  можна рахувати   концентрованим  кормовим засобом з підвищеним рівнем енергії і протеїну, які одночасно  характеризується  максимальню насиченістю  жиром з вираженими гідрофобними  властивостями. За такими ознаками  овес голозерного типу  при введенні його в рибний комбікорм стає головним фактором  протистояння намоканню  крупки, або гранул и сприяє  максимально довгому збереженню гранульованої структури при попаданні її в воду.  Крім того, овес –фактор захисту від розчинення деяких водорозчинних  хімічних структур комбікорму в воді. 

Гол озерним вівсом можна заміняти  частку, або всю долю  пшениці , ячменю і навіть гороху в складі  рибного комбікорму. Через підвищений рівень протеїну в розглянутому зерновому продукті введення голозерного вівсу  в рибний комбікорм  забезпечує зниження рівню   дорогих і дефіцитних тваринних білкових добавок, що позитивно відбивається на вартості комбікорму в цілому.

Рецепті комбікормі для риби різних видів  з включенням голозерного вівсу приведено в таблиці 4, 5.

Таблиця 4.

Рецепти комбікормів для вирощування коропу по індустріальної технології  з включенням голозерного вівсу.

Таблиця 5.

Рецепти комбікормів для  вирощування форелі і сому  з включенням голозерного вівсу.

Таким чином, до складу комбікормів  для риб можна включати  до  25% голозерного вівсу по масі. При цьому повністю зберігаються  нормативні показники хімічного складу і поживності комбікорму, а фізико-механічні властивості гранул ( крупки) відповідають потребам які пред’являються до рибних комбікормів.

Запрошуємо зацікавлених фахівців до співпраці.