Суха  спиртова барда  - шлях до здешевлення кормового раціону  у тварин і птиці. Подобед Л.И. доктор с.-г. наук, професор , інститут тваринництва НААН України

За даними науки  до складу вітчизняних комбікормів включать не менш 65-70%  зерна  за масою, тоді як в країнах ЕС і Америці   показник вмісту зерна в комбікормі  зменшений в порівнянні з нашим  вдвічі. В середньому там витрачають  не більш  35-38%  зернових джерел  по всіх основних групах комбікормів для сільськогосподарських тварин і птиці.  Таке суттєве зниження долі зернових компонентів  там стало можливо  за рахунок  обов’язкового використання  в складі комбікорму побічних продуктів харчової промисловості. На фоні   значного введення  побічних продуктів харчових виробництв  в  тамошні комбікорми, вони  стають   набагато дешевшими за наші. Ось чому ніхто в світі не  купує  комбікорми українського виробництва,  зробленого  з дійсно  якісного вітчизняного зерна.  Всі хочуть  купувати тільки наше зерно і самі його додають до своїх комбікормів.

Тим не менш  харчова промисловість  нашої країни одна з розвинених і успішних галузей  виробництва  з колосальними резервами  що до постачання   побічних продуктів  переробки тваринництву.

Візьмемо таку галузь, як спиртова.  Кожний літр виробленого спирту  породжує біля 13 л  післяспиртової барди, яка утримує в своєму складі до 0,8 кг сухої речовини, максимально насиченої  розчинними білками, жирами і вуглеводами, які ідеально перетравлюються і засвоюються в організмі тварини.  Більшість  Українських підприємств реалізують  свіжу зернову барду  тваринницьким господарствам за безцінь а подеколи   і  дарма, тільки  щоб позбавитися  питань  її утилізації. Але навіть при цьому користуються цім майже дармовим кормом  тільки підприємства, які  розташовані недалеко від заводу бо доставляти барду далеко ( більш як 50 км)  стає  економічно недоцільним.  Тому в середньому  тільки 20 % барди що утворюється   йде на корм , решта   виливається в навколишнє середовище, суттєве забруднюючи останнє. Якщо рахувати, що на деяких заводах добовий вихід барди доходить до  300-400т, забруднення природи можна вважати  дуже суттєвим.

Зовсім невелика частка   заводів  «пожалкувала  природу»  завдяки збереженню  , або створенню ліній по виробництву сухої спиртової барди.  В результаті  діяльності цих ліній отримується оригінальний високопротеїновий концентрат , придатний для  включення до складу  комбікормів і раціонів, який можна з успіхом  використати як фактор зниження  зернової навантаженості комбікорму.

Кормова добавка  суха спиртова барда відомий вже давно, але з боку зооветеринарної служби  існує певна  недовіра к цьому кормовому продукту через  думку, що відхід від спирту  - це щось зовсім непотрібне і навіть шкідливе.  Але на наш погляд ця думка зовсім несправедлива.

Щоб позбавити фахівців цієї невірної думки треба ретельно розібратися в  питаннях складу ,  хімічних і біологічних властивостей сухої   після спиртової барди. За доцільність використання спиртової барди можа привести декілька аргументів.

Аргумент перший.  За невеликим виключенням ( до  95 %  спиртових заводів) в  США обов’язково переробляють  вологу барду на  високоцінний сухий кормовий продукт. Тому щорічно в цієї державі   отримують  біля 12 млн.т. цього високобілкового кормового джерела. В країнах  ЄС  вся післяспиртова барда без виключення  переробляється на суху кормову добавку або дріжджі.  Існує сувора заборона на    викидання продуктів переробки спирту в навколишнє середовище.  Такий підхід  дозволяє поставляти  для тваринництва країн співдружності  не менш 2,5 млн.т. сухої кормової добавки на рік.  Хутко здоганяє  Європу  Китай,  який  щорічно виробляють вже зараз  не менш 1,2 млн.т. сухої барди. Ось чому всі основні  рецепти комбікорми в Америці і Європі утримують   в середньому 4 – 8 % сухої після спиртової барди з коливаннями від 2 до 25%. Розроблений  міжнародний стандарт на  такій кормовий продукт отримав назву DDGS.

Аргумент другі. Сировиною для виробництва спирту є  високоякісне харчове зерно  кукурудзи, ячменю, пшениці.   Спиртове бродіння  забирає  тільки частку   вуглеводів ( в основному крохмалю) зерна, все останнє це всі ці ж  складові вихідного зерна, тобто білки, жири, сира зола і вуглеводи. Але це вже не прості поживні речовини. Їх ферментація під час бродіння перетворює ці  сполуки на  максимально доступні для травлення  в організмі тварини, або птиці.  Крім того  ферментація збагачує  суху барду на вітаміни, органічні кислоти,  ферменти.    Барда концентрує фосфор, кальцій  і всі інші мінералі зерна і  частково вивільняє  ці елементи від їх важкорозчинних сполук. Тому в сухому продукті  накопичуються майже всі   макро- і мікроелементи при підвищеному  ступені їх засвоювання в організмі.

Аргумент третій.  Сушіння барди виконується при достатніх температурних   параметрах  для  позбавлення   кінцевої добавки від  мікробного забруднення.  В додаток до цього, якщо барда піддається сушінню  зразу після  спиртової дистиляції, мікроби  не встигають налагодить свій розвиток після  спиртового середовища, в якому вони  жити і розвиватися  раніше не могли.

Все це означатиме, що виробництво сухої барди і її кінцевий продукт  можна  вважати   цілком безпечним   з точки зору  використання  в якості кормового продукту.

Тим не менш  головною особливістю сухої спиртової барди як кормової добавки є  великий  розкид  складу і поживності таких добавок, який залежить від  виду  вихідної сировини, ступеню бродильних перетворень ( типу бродіння) і технології виробництва спирту.

Порівняльний аналіз  різних  зразків  сухої спиртової барди  свідчить, що  цей продукт можна відносити до групи  висококонцентрованих  білкових кормових добавок, придатних для використання в складі комбікормів і раціонів ( Табл.1.).

Таблиця 1.

Хімічний склад і поживність після спиртової барди , % на натуральний продукт

Слід відмітити, що  кукурудзяна барда має  більш високій рівень обмінної енергії за рахунок більш високого вмісту жиру і суттєво більш низького вмісту клітковини. В США існують технології переробки  барди з залишенням в сухому продукті не більш  3-4 % сирої клітковини. Така  барда  перетворюється на  сухій  єнерго-протеїновий концентрат здатний заміняти не тільки зерно, але і частку  дефіцитних білкових добавок.

Найбільш вдалою з точки зору складу і поживністю  вітчизняною  сухою бардою можна вважати продукт , які виробляється  ТОВ «Органіка» Тернопільської області.  Цей продукт  виготовлюють  в основному з кукурудзяної сировини, а   накопичує  він в своєму складі  від 27 до 30% сірого протеїну.

Органолептична оцінка  сухої барди ТОВ «Органіка» (Рис.1.), свідчить, що цей продукт представляє собою  легко сипучу  жовто-коричневу  масу с приємним хлібним запахом.

Рис.1. Зовнішній вид  сухої післяпиртової барди виробництва  ТОВ «Органіка». 

За хімічним складом цю барду можна віднести до   групи  зернових концентратів  з вмістом  248 ккал ( 8, 49Мдж) обмінної енергії і 28% сірого протеїну.

Щоб вірно оцінити всі   поживні переваги  сухої спиртової барди слід звернути увагу на  склад  протеїну  добавки що аналізується ( табл. 2.).

Таблиця 2.

Порівняльний амінокислотний склад білкових сполук сухої післяпиртової барди і традиційних зернових культур, %

Дані таблиці 2 свідчать , що в сухої спиртової барді  сконцентровано майже втричі більш незамінних амінокислот чим в традиційних видах  кормового зерна.  При цьому  на долю незамінних амінокислот в барді приходиться рівно половину від вмісту протеїну, а в зернових кормах цій показник знижений до   35-44 %. Це означає, що  при введенні після спиртової барди  до складу комбікорму  полегшується задача    амінокислотного балансу, а значить  для його досягнення   зменшиться рівень вводу до раціону  високоякісних дорогих добавок, зокрема  соєвого шроту. Таке полегшення навантаження  дорогих білкових компонентів  буде сприяти зниженню вартості комбікорму , при збереженні його ефективності.

Другим  важелем  кормових переваг  сухої барди слід рахувати   оригінальний  склад її вуглеводів ( табл.3.).

Таблиця 3

Вуглеводний склад  післяспиртової зернової барди

Дані таблиці 3 свідчать, що   більша частка крохмалю вихідного зерна  використана мікроорганізмами для виробітку спирту.  Але  в складі сухої барди залишилося  більш  8%  вільних цукрів, що зробило добавку  суттєво солодкою і тому  досить привабливою для тварин.  Це означає, що  смакові якості барди сприяють її впливу на смакові якості комбікорму куди вона  включається.

Крім того , сума крохмалю, цукрів і  неідентифікованої частки  вуглеводного  екстракту  займає майже 60% всіх вуглеводів. Це означає, що   більша частка вуглеводів  барди є легкодоступною до травної системи тварин і птиці і спроможна до ефективного перетравлювання і всмоктування.

Структурна частина  вуглеводів  ( клітковина і геміцелюлози) при досить низькому рівні лігніну  може виконувати функцію  нормалізації перистальтики кишечнику  і тому також сприяє покращенню  роботи системи травлення  тварин і птиці. ЇЇ можна розглядати як замінник  трав’яного, або сінного борошна.

В додаток до викладеного  слід брати до уваги, що суха барда  накопичує в своєму складі    мінеральні елементи та вітаміни.

Зокрема, ні кальцій, ні фосфор, ні всі інші  макро-  і  мікроелементи    не потрапляють до складу спирту що дистилюється , тому не дивно, що суха спиртова барда утримує в своєї сухої речовині    підвищену кількість цих елементів в порівнянні з вихідним зерном.  Встановлено що ступінь накопичення кальцію зростає до  0,06-0,16 відсотків, а фосфору  до 0,3-0,46%. В сухої барді  виробництва ТОВ «Органіка» накопичується  290 мг на 1 кг магнію, до 1000 мг заліза, 33 мг цинку, 19 мг марганцю, 15 мг міді.

Встановлено що суха барда  утримує в своєму складі  до  8 мг/кг тіаміну (В₁),  120 мг рибофлавіну(В₂), 110 мг пантотенової кислоти( В₃), 4250 мг біотину, 370 мг нікотинової кислоти (В₅), 15 мг піридоксину ( В₆),  14 мг фолієвої кислоти,   0,44 мг ціанкобаламіну           ( В₁₂),  1,32 мг каротиноїдів.

Така потужна насиченість  барди вітамінами і  мінералами дозволяє стверджувати, що  цей продукт  сприяє економії вітамінів преміксів, як що  доля барді в раціоні складає 3% і більш.

  Скільки сухої барди можна включати до складу   раціонів тварини і птиці і що заміняти  цім кормом в  складі рецептів комбікормів?

Сучасна  наука свідчить, що доля барди в сухої речовині раціонів, або відсоток в складі натурального комбікорму  залежить від виду тварин,   статево вікової групи і набору кормів, які будуть  включатися разом з  цією добавкою.

  Для дійних корів  суха барда може  вводитися до складу комбікорму, або кормової суміші в дозі 20-25% за масою сухої речовини весь період лактації . Такий ввід дозволить зекономити  дорогу білкову  сировину   і зменшити вартість комбікорму  на 8-12%.

Сухостійним коровам  суху барду в раціон   вводять з обережністю  через її вплив на  зміни мікробіологічного фону  травного тракту. У сухостійних корів  діяльність  мікрофлори  передшлунків специфічна  і її зміни можуть призводити до розладу травлення  і негативного впливу за утворення значної кількості  кишкових газів. Тому в такому фізіологічному стані барду годують не більш 15% по масі комбікорму.

Молодняк ВРХ  з працюючими передшлунками  у віці старше 6 місяців може  споживати раціони   з вмістом 15-20% сухої барди  в сухої речовині. Стільки ж  можна вводити цього продукту і  до складу комбікорму.  Така годівля сприяє збільшенню  щодобової енергії росту  як мінімум на 12-16%.

Добре відгукується  підвищенням приросту введення  сухої барди  в раціон  ВРХ на відгодівлі при дозі компоненту 15-25% по масі сухої речовини.

Свиням згодовують суху спиртову барду  всім  віковим групам крім поросят на підсосі.  В стартері  безпечно вводити до  10% сухої барди,  Стільки ж дають барди підсисним маткам.  В раціонах підсвинків з масою вищою за 40 кг долю   сухої барди можна  піднімати до рівня 15-20%. Холості матки можуть споживати комбікорми де рівень барди сягає відмітки 25%.  15-20% вводять  сухої післяспиртової барди в раціони тварин на відгодівлі.  Введення  сухої барди до складку комбікормів  у свиней призводить до економі соєвого шроту  та інших соєпродуктів на 5-10%. Барда замінює  горох по рівню протеїну  і інших поживних речових повністю. Складання раціонів з включенням сухої спиртової барди спрощується , а рівень зерна  суттєвого знижується до відмітки  45-50%, а це вже приближення до стандартів комбікормів Європи і Америки.

Вітчизняні рекомендації щодо введення сухої спиртової барди дуже обмежують  норму її вводу до раціонів птиці. Дозволяється її вводити дорослої яйценосної птиці на рівні 3% , а також  молодняку індиків  з 17 тижнів, качок і гусей   – з 9 тижнів,  страусам з 37 тижнів. Між тим вважаємо , що це питання слід рахувати  досить не вивченим в нашої країні, через те що  існують приклади закордонного досліду  введення післяспиртової барди птиці на рівні 10-15% по масі комбікорму  починаючи з 4 тижня життя.

Таким чином, існує потужний резерв  дешевого корму  власного Українського виробництва  - суха після спиртова барда. Високі поживні характеристики, підвищений вміст білку, мінералів і вітамінів  свідчать про можливість  ефективного використання барди  в якості  надійного джерела , придатного для включення в комбікорми і раціони.  Це не тільки зберігає високу продуктивність тварин, значно підвищує її, а головне  суттєво здешевлює вартість годівлі. Враховуючи це  радимо  фахівцям   випробувати цю дешеву добавку у себе. Тел. для консультацій 067-998-73-15.