Сучасні метаморфози  непримітного вівсу

В житті кожного біологічного виду  рослин існує своєрідний зірковий час. Раз від разу настає період  коли співпадають певні  кліматичні і економічні умови і група, або навіть  окрема культура стає «королевою»  серед інших і її виробництво  якісь  час  різко і суттєво збільшується. Нагадайте, як на протязі десятка років минулого сторіччя   кожне друге поле  нашої країни засівалося  соняшником. В останні два роки  черга дійшла до ріпаку.  І вже   помітно жовтіють   лан за ланом ріпаком  щорік весною. З точки зору біології  і збереження  родючості ґрунтів - це варварство перед майбутніми поколіннями, проїдання  того, чим мають живитися наші діти і онуки.

Іноді здається що в країні поголовно  орудує  «шайка    неуків», які поняття не мають  що таке сівозміна,   відновлення родючості, збереження біологічної рівновагі.

Між іншим  світова наука не стоїть на місті.  Справжнім  науковим шедевром останніх років став нікім не примітний раніше  овес.  Справа складається  в тому, що  звичайні сорти цей культури   характеризуються наявністю плівки,   в яку як би упаковане  зерно цієї культури . Плівка на стільки зчеплена з зернівкою, що треба прикласти немало зусиль, щоб їх розділити. З продуктами шелушіння  втрачається до 30% ваги вихідного зерна і більша частках найкорисніших амінокислот і вітамінів вівсу.

Все  це  робіть виробництво звичайного вівсу нерентабельним, навіть за умов  низьких витрат на  його  польове виробництво.  

Все змінилося коли генетики знайшли спосіб позбавлення  плівки не механічним, а  суто біологічним шляхом. Нажаль першість належить не вітчизняним, а іноземним вченим.  Найкращих успіхів досягнули вчені –селекціонери наших сусідів – білорусів. За останні  сім років ними  створено декілька таких сортів.  

В нашу країну  вперше  голозерний овес сорту Вандрівник  завезено в 2004 року, а в 2008 –му  році ми випробували 5 сортів  цієї культури   в умовах Одеської, Закарпатської і Івано-франківської областей і приступили до створення суспільного  з білорусами  вітчизняного сорту голозерного вівсу.

Чим відрізняється механічне і біологічне   позбавлення  плівки зерна вівсу.

По перше, всі відомі   механічні машини по обрушенню зерна вівсу разом з плівкою  забирають у цієї культури не менш 15-20%  корисної зернової маси, яка марно втрачаються. Між іншим саме в цей частини ендосперму  сконцентровані найцінніші амінокислоти,  головна частина вітамінів групи В.

По – друге, механічна обробка – дуже дороге задоволення  с точки зору  вартості готового продукту. Сьогодні   якісне звільнення   кожної тони зерна вівсу від плівки коштує  як не менш 200-250 грн. при цьому   початкова маса зернового продукту втрачає  до 30%, а це не малі  загальні  втрати, що робіть  лущений овес дорожчим навіть за пшеницю.

Трете, генетичне перетворення  вівсу плівкового на бесплівковий  має цілу низьку  додаткових  позитивних ефектів з точки зору  його поживної цінності ( табл..1).

Таблиця 1.

Порівняльна поживна цінність  вівсу, в 1 кг 

  Голозерний овес стає справжнім джерелом   цінного рослинного білку. Його накопичення  в складі зерна сягає 16,6-18% і перевищує овес  плівковий і лущений  аж на  37,5-60%. При цьому  більша частка білків голозерного вівсу водорозчинна, а значить, дуже добре перетравна в організмі людей і тварин.   Амінокислотний профіль білку  різних  сортів вівсу і його обрушеного  продукту  свідчить, що  біологічне звільнення від плівки   сприяє  одночасному накопиченню  в складі зерна  найважливіших амінокислот,  і в першу чергу лізину, метіоніну.  Все це стає причиною суттєвого збільшення  біологічної повноцінності  білку розглянутої культури. Нема сумніву, що по показникам кількості і якості білку  овес опереджає любу іншу злакову культуру, а його енергетична поживність  абсолютно зарівнена з поживністю зерна кукурудзи.

Випробування сортів голозерного вівсу  проводилося в 3-х кліматичних зонах:   півдня України ( Одеська обл..; Закарпаття( Берегівський  р-н); Прикарпаття ( Коломийський р-н). До випробувань залучено п’ять сортів  цієї культури білоруської селекції.

Встановлено, що голозерний овес випробуваних сортів     суттєво відрізняється   від вівсу плівкового  будовою зернівки  ( Рис.1.).

а) голозерний овес сорту Вандрівник              б) плівковий овес сорту Скакун

Рис.1. Порівняльний від зерна вівсу.

В голозерному вівсу  алейроновий шар зерна гладкий, блискучий, частіше нагадує  зерно жита. Маса 1000 насінин  не перевищує 20-23 г.

Випробувані нами сорти    білоруської селекції характеризуються  високою однорідністю зернини по масі  (рис.2.), скоростиглістю  , високою енергією проростання.

 Найбільшою кущистістю і висотою рослин характеризується сорт Вандрівник    (Рис.3.)

               Рис.2. Сорти голозерного вівсу, випробувані  в Україні  2008 році.

Рис.3. Обстеження посівів голозерного вівсу співробітниками фірми « АБО-МІКС»  А.А.Бігарі( директор) і Ш.І.Орос( гол . технолог) в Коломийському р-ні Івано-Франківської області.

Технологічні прийоми обробітку ґрунту,  захисту рослин,  внесення добрив  для голозерного вівсу є типовими і нічим не відрізняються від вівсу  плівкових сортів.

 За результатами досліджень  отримана наступні  порівняльні дані продуктивності  вівсу різних сортів ( Табл.2.).

Таблиця 2.

Продуктивність сортів голозерного  вівсу по  різним кліматичним  зонам   в дослідних випробуваннях в   2008 році.

Дані таблиці 2 свідчать, що  існують певні відмінності  врожайності і виходу поживних речових по окремим зонам, де вирощували  опитні сорти вівсу. В той же час, врожайність вівсу сорту вандрівник в умовах півдня майже не поступалася  вівсу з плівкою. В Закарпатті  розбіжності на користь вівсу – стандарту по врожайності  були більш суттєвими, але це не означає, що гол озерний овес  суттєво програє плівковому.  

 Важливим результатом є те, що голозерні вівсі мають більш високий вихід поживних речовин з гектара посівної площі.  Сорт вівсу вандрівник  показав суттєву перевагу яка по виходу кормових одиниць, так и по виходу  протеїну с гектару посівної площі..

Це означає, що існують певні перспективи  для широкого розповсюдження  голозерного вівсу в якості харчової і кормової культури в умовах всіх кліматичних зон нашої країни.

Всіх зацікавлених  фахівців  сільськогосподарських підприємств країни  запорошаємо до співпраці з питань  розповсюдження і вирощування  цінної зернової  культури – голозерного вівсу.  Тел. 067-998-73-15.