Щоб багато доїти треба добре годувати.

Подобєд Л.І.- доктор с.-г. наук,провідний науковий співробітник інституту тваринництва УААН.

Корова - унікальна тварина серед домашніх собратів, які годують людину. Унікальність її полягає в тому, що їсть вона їжу специфічну - зелену траву, сіно, силос і навіть солому. Завдяки власно відгодованим мікробам в складаному шлунку корова перетворює ці зовсім не пригідні для живлення людини рослинні субстанції, у повноцінний білок, включає його в склад секрету молочної залози і з повагою віддає своє неповторне високопоживне «диво - молоко» своєму господарю.

Ось так працює організм тварини якщо не вдаватися в деталі. Але як що не вдаватися, багато молока від корови не отримати.

Справжній господар, який придбав корову, повинен в деталях розібратися в тонкощах живлення її організму. Він повинен добре пам’ятати, що тварина синтезує молоко виключно з того природного рослинного матеріалу якій кожний день споживає з кормами, а кількість молока залежить не тільки від того скільки корова з’їдає кормів по масі. Кількість і якість молока залежить від складу і збалансованості добової дієти корови і мистецтво володаря «живої фабрики» молока залежить від уміння робити цей баланс.

И так, щоб з’ясувати скільки і яких кормів треба корові на добу треба розібратися що в добовому раціоні корові повинне обов’язкове бути взагалі.

Нормальний добовий раціон годівлі дійної корови повинен складатися з 3-х груп кормів: грубих, соковитих і концентрованих.

Грубі корми формують об’єм добового раціону. Вони сприяють інтенсивному розвитку мікробів перших трьох відділів шлунку корови і створюють там нормальні умови для оцтового бродіння. За рахунок цього бродіння утворюється попередники молочного жиру, які попадають до молочної залозі і там з них утворюється молочний жир. Як що за добу корова отримує менш чим 1 кг грубого корму на 100 кг живої маси оцтове бродіння в рубці (першому відділі шлунку) стримується, кількість синтезованої оцтової кислоти зменшується і жирність молока корови паде нижче чим за 3%. «Рідке молоко» - так називають молоко з низьким вмістом жиру. Воно має погіршений смак, від нього отримують обмаль вершків, а значить і мінімум гроші, як що таке молоко продавати. Щоб такої біди, як рідке молочність, не трапилось корова повинна отримувати не менш чим 1,1-1,5 кг грубого корму на 100 кг своєї маси, або 3,5 -6 кг на голову за добу. Що відносять до грубого корму? Самим кращим з цієї групи є сіно. Сіно готують з люцерни, еспарцету, конюшини, райграсу і тімофеївки. Його можна отримувати з природних кормових угідь, і тоді воно придає найкращий неповторний смак молоку. Але самим кращим і найбільш ефективним грубим кормом рахують сіно, зроблене з злаково-бобових сумішів – конюшини і тимофіївки, люцерни і райграсу, віки і вівсу. Корова добре споживає сіно, зроблене з трав’яної суміші і ефективно перетворює поживні речовини цього корму в складові молока. Крім того достатньо значний рівень вітамінів в сіні, робить цей корм фактором нормального здоров’я корови і її теля. Сіно сприяє відновленню відтворювальних функцій корови, нормалізує обмін речовині сприяє збереженню продуктивності тварин на довгі роки.

В деякої мірі приємлемим грубим кормом для корови треба рахувати і солому злакових і бобових культур. В отлічає від сіна, солома погано перетравлюється, погано споживається коровою і не утримує вітамінів взагалі. Вона як і сіно сприяє підвищенню жирності молока. Але кожен раз с збільшенням ії в складі раціону зменшується надій корови. Тому до згодовування соломи прибігають виключно в тих випадках, коли сіна в наявності недостатньо, або воно попало під дощ і має погану якість (не зелене, не пахуче). Солому обов’язково згодовують коровам в ранню вісну шляхом додавання її до соковитого зеленого корму, багатого водою. В любому разі корові не треба кормити більш чим 3 кг соломи на голову за добу. Озима солома краща за яру, а бобова – краща за злакову.

Другою основною групою – є група соковитих кормів. Ця група постачальник основних поживних речовин молока – молочного білку і цукру. Від того наскільки поживні речовини соковитих кормів здатні засвоюватися в організмі залежить добовий надій корови. Досвідчені скот оводи справедливо відзначають, що сік кормів перетворюється коровою в сік молочної залози. Існує пряма залежність між соковитістю раціону і рівнем синтезу коровою молока.

Найкращим соковитим кормом – є свіжа молода трава злоково-бобових сумішів. Такої трави корова може з’їсти до 60 кг за добу. Але треба пам’ятати, що в ранні весінні строки рівень води в складі трави перевищує рівень 85%. Це призводить до зниження поживності корму. В результаті навіть при отриманні і поїданні 60 кг трави за добу корова не наїдається і не може синтезувати велику кількість молока. Крім цього дужа волога трава призводить до проявлення розладів шлунку жуйних. Тому свіжу молоду траву згодовують разом з сіном, або соломою в співвідношенні: 1 частку грубого корму на 4 частки соковитого. По мірі росту трав рівень поживних речових в них зростає,а кількість вологи зменшується. З другої половини травня зелена трава стає придатною для згодовування в чистому вигляді, без додавання соломи.

Кращим варіантом використання зеленого соковитого корму є пасовище. В цьому випадку корова сама вибирає корм, якій їй подобається. При 6-8 годинної щоденної пастьбі корова може з’їдати на пасовищі до 40-50 кг зеленої маси. Цієї кількості майже повністю вистачає для створення генетично-обумовленої кількості молока. Але треба пам’ятати, що в разі коли пасовище знаходиться далі чим 2-3 км від приміщення, де худоба утримується, тварина буде втрачати багата сил і енергії для руху, а це обумовить суттєве зниження надою - в середньому на 2-2.5 л на кожний додатковий кілометр руху.

Для зимової і круглорічної однотипної годівлі кращими соковитими кормами є хорошої якості силос, сінаж, кормові буряки, кормові кабаки. Соковиті корми зимового періоду згодовують корові в кількості 3 -6 кг на 100 живої маси. При цьому враховують, що буряки і кабаки слід давати з розрахунку 1 кг корму на 1 л молока, яке дає корова за добу. Кислий, цвілий силос і сінаж корова їсть з неохочою. Від цього падає надій, псується здоров’я корови, а головне, частіше за все народжується слабке, нежиттєздатне теля. Соковиті корми роздають двійчи,а то і трійчи на день. Тоді корова менш їх розкидає і з охочою з’їдає.

Кращий за поживністю силос готують з кукурудзи, а сінаж -з бобових, або злаково-бобових трав. Для цього треба мати спеціальні споруди силосні і сінажні ями. Як що буряку господар корови не має, його можна замінити кормовою патокою(мелясою) з розрахунку 1-1,5 кг на корову за добу. Відсутність цукрових джерел в раціоні, якими є коренеплоди, або меляса призводить до зниження фактичного надію від потенційно можливого на 30-35%. При цьому всі інші корми раціону будуть використатися вкрай неефективно.

Третю обов’язкову для раціону дійної корови групу кормів утворюють концентровані корми. Це грубо помелене зерно(дерть) пшениці, ячменю, кукурудзи, гороху. В цю ж групу входять шроти і макуха соняшнику, сої, ріпаку.

Концентрати - головний і найбільш суттєвий фактор молочної продуктивності корови. Це тонкий інструмент управління надоями і якістю молока. За окремими позиціями концентрати слід розглядати як регулятор ефективного використання грубих і соковитих кормів і раціону годівлі в цілому.

Скільки і яких концентратів слід згодовувати в добовому раціоні корови? Для корів з добовим удоєм нижче чим 10 кг молока достатньо 50-100 концентратів на 1 л молока. В окремих випадках для такої продуктивності концентрати можна не згодовувати взагалі. Корова обходиться в такому випадку грубими і соковитими кормами.

Як що надій корови бажано підвищити до 15-18 кг за добу концентрати згодовують обов’язково і з розрахунку не менш 200-280 г на кожній запланований літр молока. При цьому не менш чим третину з цієї кількості повинно приходитися на високобілкові шроти і макуху соняшнику, сої, або ріпаку. Не зайвим буде перетворення сухої макухи перед згодовуванням на рідку мішанку при співвідношенні макухи і води 1:5. Це значно підвищить перетравність сухої речовини.

Ситуація з концентрованими кормами кардинально змінюється в разі, коли від корови чекають удої вище за 25 кг молока на добу. При цьому на 1 л молока задають не менш 320-360 г концентратів, а в якості останніх бажано використовувати спеціальні приготовлені комбікорми-концентрати. До складу комбікорму- концентрату включають дерть зернових культур (до 70%) білкові добавки(до 25%), сіль, фосфати, премікси(разом до 5%). Є варіанти створення якісного комбікорму спрощеного складу, в який входить зернова основа(до 80-%) і спеціальна білково-мінеральна добавка (БВД) (до 20%). Справа тільки в тому, що БВД повіне бути спеціально розраховано для конкретного раціону і вироблено з якісної сировини на надійному заводі кормових добавок. В Україні такі добавки можуть виробити тільки окремі підприємства. Серед них фірма «Кремікс» (м.Кременчук), «Абомікс»(м.Коломия), Текро та деякі інш.

 Окремі корови здатні виробляти молоко в кількості 25-30 кг на добу і при згодовуванні звичайної суміші дерті зернових, бобових культур і макухи. Але неповноцінність годівлі зробить свою чорну справу дуже швидко. Стійкість лактації такої корови слабка. Через 2-3 місяці інтенсивного доїння надої різко зменшуються, а корова може тяжко захворіти.

При надмірному згодовуванні концентратів коровам (більш чим 7-8 кг на добу) обмін речовин в організмі корови хутко псується, розвівається майже невиліковна хвороба - ацидоз. В разі її виникнення корова виходить з строю частіше вже на третю і навіть на другу лактацію. У корови жиріє печінка і вона різке знижує продуктивність. Крім цього вона не зможе виносити повноцінне здорове теля. При надмірному збільшенні концентратів в добовому раціоні корови рівень жиру в молоці корови падає. При невистачанні протеїну (білку) в разі коли згодовують мало білкову зернову дерть падає і рівень білку в молоці.

Окрема розмова про корів рекордисток, які дають 35-40 і навіть більш кг молока на добу. Для таких тварин розробляють окремі індивідуальні раціоні з включенням високоякісних соковитих і грубих кормів і спеціальних комбікормів з захищеним білком. Крім того до складу комбікорму включають низку мінералів і біологічно-активних речових підвищеної активності і засвоєння.

Раціональна і повноцінна годівля дійних корів справа тонка і досить складна. Спочатку її треба ретельно наладити з участю досвідчених спеціалістів, або вчених, пройти повний цикл годівлі на протязі всього репродуктивного періоду і тільки тоді можна говорити про ефективне ведення галузі молочного скотарства. Оскільки с структурі собівартості молока корми займають не менш чим 65-70% їх ефективне використання - головний резерв ефективного ведення галузі в цілому.

Годівля – це визначальна складова, координуюча ефективність окремих прийомів технології молочного скотарства. Той, хто це пам’ятає і годує корову за науково - обґрунтованими принципами буде з молоком, з великим молоком.

Запрошуємо до співпраці.