17.08.2019    
  Доктор сельскохозяйственных наук, профессор, главный научный сотрудник института животноводства УААН  

Главная
Резюме
Список публикаций
Услуги
Контакты
Новые книги
Полезные книги
Семинары и конференции
Новые корма и кормовые добавки
Тематика новых лекций
Заказ книг
Все статьи
Перспективные рационы кормления

 



Оптимальна годівля молочних корів в осені – запорука високого надою вісною

 Оптимальна годівля молочних  корів в осені – запорука  високого надою  вісною.

 

Подобєд Л.І., доктор с-.г. наук, професор, головний науковий співробітник інституту тваринництва УААН.

 

Перехід на зимовий раціон  дійних  корів -    відповідальна і досить складна операція.  Під час  її виконання  кардинально змінюється характер життєдіяльності  мікроорганізмів    всіх відділів  шлунку і кишечнику  тварин і спостерігається  глибокий технологічний стрес.  Його дія  може подовжуватися   1,5-2 місяці. Звичайно стрес діє  з початку переходу на зимовий раціон ( жовтень)  і  закінчується   в кінці  листопада.   Зовнішньою ознакою такого стресу – є зниження продуктивності тварин одночасно  всього стада як мінімум на 15-20%.  При цьому,  як правило,  рівень жиру і білку в молоці стабільний.

Ознаки   такого перехідного стресу  спостерігали  майже  всі фахівці, хто серйозно займався молочним скотарством, але не багато кому вдалося уникнути його негативної дії.

Сучасні  світові наукові досягнення  в більшості розкрили механізм   утворення, розвитку і  негативного впливу  перехідного раціону  на організм  тварини.

 В короткому викладенні  цій  механізм виглядає так.  С перших дач  зимових кормів – силосу, сінажу, сіна  при заміні ними кормів зелених  відбувається  суттєве  руйнування рубцевого гомеостазу корови.   До 80%  існуючого цинозу мікроорганізмів   передшлунків гине. Корова відчуває   фізіологічний дискомфорт, які пов’язаний з  глибоким дефіцитом енергії. Ознаками цього дискомфорту є  порушення травлення – виникають проноси, або навпаки – запори.  Зменшується  швидкість прийому корму,  ретельно тварина  перебирає корм  і  багато його затоптує.   Через добу дві після переходу на зимовий раціон корова   різко зменшує надій, а потім спостерігається  тенденція поступового зниження ще  два –три тижні. Після  цього надій стабілізується на місяць  і  дуже малими темпами починає зростати після цього. Крім того,  в  більшості господарств  значна частка тварин готується  до запуску і тому  очікуване зростання може спостерігатися тільки на при кінці  січня.  Ось чому  в кінці листопада і весь грудень спостерігається  ситуація  мінімального надою  молока в цілому по  нашої країні. Встановлення нового мікробіологічного статусу корови йде повільно  з суттєвими енергетичними витатами.

Слід констатувати, що такого зниження в розвинених  по тваринництву країнах не буває взагалі.  Чому? По перше  до 90%  корів в цих країнах утримується на принципах  однотипної цілорічної годівлі, коли тварин  весь час годують  повнораціонними сумішами, які не вміщують кормів зелених взагалі, а складаються виключно з силосу, сінажу, сіна і концентратів. В цих умовах осіненого і  весняного  стресу тварини не  відчувають взагалі. Завдяки цьому  стабільність продуктивності  додає  до річного надію корови як мінімум  700-1000 кг молока.

По друге,  при наявності дешевих літніх пасовищ,  при використанні яких молоко  має мінімальну собівартість перехід на зимовий раціон виконується поступово, а якість годівлі корів  в перехідний і потачок зимового періоду має суттєві особливості.

Оскілки в нашої країні   за принципами однотипної годівлі  експлуатується не більш 5% поголів’я  дійного стада   слід  докладно зупинитися на сучасних принципах  і рекомендаціях, що до перехідної годівлі  і годівлі  корів перші місяці стійлового періоду.

Досвідчені фахівці знають , що першим  прийомом захисту від стресу – є  поступовість заміни літного раціону на зимовий.  Слід пам’ятати, що  мінімально граничних строків переходу на зимовий раціон не існує.  Пасти тварин слід як можна довше. При цьому треба  звертати увагу на  реакцію корів. Звичайно при суттєвому зменшенні продуктивності пасовищ тварини  неохоче  виходять з приміщень і обор. Під час пастьби   швидко   рухаються, втомлюються  і  з задоволенням вертаються  до ферми в стійла.

І все ж, чому треба пасти тварин  якомога довше?   Слід пам’ятати, що  присутність зелених кормів в раціоні  в поступово зменшеному обсязі   створює ідеальні умови для  збереження  старого  мікробного цінозу і стабільного переходу  його до цінозу зимового раціону.  Пастьба тварин  з поступовим зменшенням часу   на протязі світового  дня може продовжуватися  восени  до 40-50 діб .  Але як тільки погодні умови  не дозволяють пасти більш чим 3-4 доби поряд відновляти  вигін тварин на пасовище  вже категорично не можна.   Це тільки усугубить стрес і ще більш  негативно відіб’ється на здоров’ї  корів. 

Чим підкормлювати тварин  під час перехідної годівлі?  Трава в осені  насичена вологою і утримує мало поживних речовин.  Тому  на початок  переходу до  зимового раціону використовують  перш за все сінаж. Унікальність цього корму полягає в тому, що його мікробіологічне розщеплення  при  бродінні в передшлунках  більш за все   співпадає    з перетравністю  зелених кормів.  Тому і стрес на  перехід годівлі з  використанням сінажу менш значний.  Згодовування сінажу  можна  поступово збільшувати до 10-15 кг на добу. При цьому  відпадає необхідність  використання  соломи з високім вмістом клітковини. Ось чому  перехід на сінажний тип годівлі  в осені   як би стабілізує надій.

Тільки після 2-3 тижневого  згодовування сінажу в вечірню дачу  до раціону корів поступово  додають  силос починаючи з 5 кг на добу.

На протязі  перехідного періоду бажано використовувати раціони  сінажно –концентратного і сінажно- силосно- концентратного типу,  які наведені в таблиці 1.   

Таблиця 1.

Примірні  раціони годівлі дійних корів  в перехідний період до  зимового утримання, кг на голову за добу

Корми

Раціони  сінажно-концентратного типу

Раціони сінажно – сілосно-концентратного типу

Добовий надій, кг

Добовий надій, кг

10

12

15

10

12

15

Випас  тварин  (зелена маса), кг

15-20

15-20

15-20

15-20

15-20

15-20

Сінаж люцерновий (злако-бобовий)

12

13

15

5

10

10

Сіно бобове

1

2

1

1

1

1

Силос кукурудзяний кукурудзяно-сорговий)

-

5

10

10

15

20

Концкорми з рівнем сирого протеїну 14%

3

 

 

3

 

 

Концкорми з рівнем сирого протеїну 16%

 

4

5

 

4

5

Слід звернуть увагу, що такі раціони  дозволяють ідеально  поєднувати літні і зимові корми з мінімальним  негативним впливом зимових кормів  на мікробіологію рубця.  При цьому треба пам’ятати, що  в умовах такої годівлі  тварини повинні мати вільний доступ до солі. За одну даванку слід згодовувати не більш 2 кг концентратів, тому для всіх раціонів  концкорми роздають двічі на день. Для рівню продуктивності 15 кг в ранкову дачу згодовують 3 кг концентратів , а в вечерню 2. При такому розподіленні  згодовування тварини краще споживають  об’ємисті корми вночі  і залишають менш переєдів вранці.

По завершенні перехідного періоду  в кінці листопада -  грудні  бажано використовувати раціони наступного складу ( Табл..2.).

Таблиця 2.

Примірні  раціони годівлі дійних корів  в перші два місяця   зимового утримання, кг на голову за добу, кг на голову за добу

Корми

Раціони сінажно – сілосно-концентратного типу

Добовий надій, кг

10

12

15

Сінаж люцерновий (злако-бобовий)

 10

12

15

Сіно бобове

1

1

1

Силос кукурудзяний кукурудзяно-сорговий)

15

15

20

Концкорми з рівнем сирого протеїну 14%

3

 

 

Концкорми з рівнем сирого протеїну 16%

 

4

5

 

Такій порядок зміни раціону можна вважати  оптимальним з точки зору збереження продуктивності  і підготовки корів к нормальному отеленню. Крім того, високий рівень сінажу виключає використання соломи з  надмірним вмістом клітковини. Сінаж і сіно – є  суттєвими джерелами цукру  в раціоні корів, а концентрати забезпечують . необхідний рівень крохмалю. Бажано в раціон корів ввести  патоку, але дефіцит останньої  суттєво обмежує це джерело цукру.   Молокогінний ефект можна отримати при введенні  кормових гарбузів, або перезрілих кабачків з розрахунку 0,6-0,8 кг на 1 л молока. 

Безумовно, що  вказаних рівнів  кормів в раціоні недостатньо для корів з більш високим  добовим надоєм. Тому для них  вказані вище  раціони є  тільки базовими . В додаток до них  на кожний  додатковий літр молока    згодовується   2 кг силосу і 0,3 концентратів . При цьому не можна  вводити в раціон більш 40% концентратів від його сухої речовини, або більш 8 кг на голову за добу.

Слід пам’ятати, що  одночасно  з збільшенням рівню концентратів в раціоні корів треба змінювати їх компонентний склад. Загальною закономірністю є   пропорційне насичення  комбікорму кукурудзою і зменшення рівню пшениці і ячменю.  В комбікорми для високопродуктивних тварин обов’язковий ввід   пшеничних висівків для покращення  перетравлення і запобігання  застійних процесів в шлунковому тракті.

Крім того, високий рівень концентратів  в раціоні корови  може викликати небезпеку  виникнення  тяжкої хвороби - ацидозу.  Це особливо часто спостерігається при низької якості об’ємистих кормів.  В цьому випадку фіксується ефект заміщення споживання тваринами   об’ємистих кормів  на концентровані. В такому разі  корова погано поїдає сінаж, силос і чекає роздавання концентратів.  В результаті і вона не  з’їдає раціон згідно спланованому, сама регулює ступінь споживання  окремих поживних речовин, яких недостатньо для отримання високих надоїв. Якщо ситуація продовжується тривалий час виникає закислення рубцевого середовища і формується тяжке  майже невиликуєме захворювання ацидоз.

Це означає, що ефективність   високопродуктивного стабільного  молочного скотарства  визначаться   в першу чергу якістю об’ємистих кормів з максимальним вмістом  сухої речовини, а в неї енергії і протеїну. 

 Тільки після проведення  масових ростелів  корів переводять на  молокогінні раціоні з  перевагою включення силосу в якості основного об’ємистого корму – силосно-концентратні  раціони.

Часто  під час годівлі корів   на початок стійлового періоду виникають  складні питання  поїдання коровами раціону в повному обсязі.  Слід пам’ятати, що у жуйних дуже слабкі  фізіологічні механізми регуляції  споживання  корму. Тому важливо притримуватися деяких прийомів стимуляції годівлі жуйних в цей час.

Перше і головне. на одну голову  повинне приходитися не менш одного кормового місця з шириною фронту годівлі  не менш 45 см. Зменшення кількості кормових місць буде означати  щодобові зміни в кількості спожитих кормів окремими тваринами, а це знову сильний  кормовий стрес з суттєвими втратами продуктивності.

Друге, кормове місце корови треба ретельно  прибирати щодня. Як що в годівниці  наявні ознаки застоювання кормів це різко зменшує рівень споживання корму і збільшує його перебирання тваринами. В додаток до цього  свою негативну лепту внесуть  неконтрольовані гнійні мікробіологічні процеси.

Трете. В період приучення до споживання нового раціону його роздають частіше і невеликими порціями – до 6 разів на добу.  В такому варіанті роздачі тварини  краще споживають корми і залишають меншу їх неспожиту  кількість.

Певні результати дає здобрення  об’ємистих кормів  більш смачними концентратами, а також  підсолювання сінажу чи силосу.

Хорошим стимулюючим ефектом є прийом роздавання  кормів  відразу після доїння. Фізіологічно  у  корови з порожнім вименем    активується механізм створення нової порції молока. Початок цього механізму  - є прийом корму.  Тому  зразу після доїння  корова  іспитує   так називаємий первинний голод, під час якого споживання кормів збільшується.

Слід пам’ятати, що особа  увага  до годівлі тварин в перехідний  період і на початок зими суттєво відбивається  на фізіологічному стані тварин, здоров’ї теляти  і удої  корів на початок наступної лактації.

За класичними даними проф.. А.С Солуна(1965) з послідуючими дослідженнями  встановлено що  корова може відкладати  деякі біологічно активні речовини в тілі  з послідуючим  їх використанням в специфічних фізіологічних процесах. Зокрема встановлено, що  поступлення в організм тварини надлишків каротину відкладається в його депо в печінці і зберігається на протязі двох місяців. .  Під час  інтенсивного росту плоду в останні місяць  вагітності   потреба в каротині зростає  в 2,5 рази в порівнянні з  попередніми періодами фізіологічного циклу.    Тому наявність депо каротину – запорука нормального розвитку  теляти і високої його життєздатності в перші місяці життя. Оскільки закінчення поповнення  депо каротину  переноситься на більш пізній строк в разі більш тривалого годування корів зеленими кормами  його ефект переноситися до моменту отелення корови.

За рахунок цього   існує тісний зв’язок між  продовжністю годівлі корів зеленими кормами в осені і якістю новонародженого молодняку. В випадку  використання пропонованих нами  раціонів  оптимальне забезпечення тварин  біологічно активними речовинами  за рахунок основних кормів раціону гарантовано. Тому в таких умовах попередньої годівлі  зростає якість  та життєздатність народжених телят. 

Крім того , використання раціонів сінажного типу в пізнеосиневий і раннезимовий період  заважає  порушенням кислотно-лужної рівновагі в передшлунках і крові тварин.   Раціон сінажного типу є прісним,  він максимально зберігає всмоктуючи поверхню рубця  і запобігає розвитку фізіологічного ацидозу.  В таких умовах  тварина після отелення  краще і швидше відновляється від  родових порушень, менш страждає від метритів і маститів, набряку  вимені,  скоріше нарощує рівень надою і швидше підготовлюється до наступного репродукційного циклу. .

Ось і виходить,  що   оптимізація годівлі  в осені   - запорука високої продуктивності тварин  взимку і вісною. За подробицями звертайтесь до автора цієї публікації.

 

 

 
 
         
Подобед Л. И. © 2008-2019 Rambler's Top100 Создание сайта - ODELN

Fatal error: Call to undefined function http_response_code() in /home/grandins/podobed.org/www/includes/pagination.php on line 4