Кормові добавки, які створені, обґрунтовані  і  випробувані    в Україні

Ліпот. Лізіно-протеїнова добавка  створена Радянськими і Українськими вченими в 1992 році. Ексклюзивно вироблялася  на трипільському  біохімзаводі (Концерн «Стірол») (Голова  М.А.Янковский)  до січня 2009 року.  Використовувалася в  складі комбікормів для всіх видів с.-г. тварин і птиці, як ефективне  екологічно чисте джерело  лізину ( 13%) і  білку (35%).  За об’ємами виробництва ( більш 45 тис. тон. на рік)   добавка займала перше місце в Україні серед всівх виробляємих біологічно активних добавок. В нашої країні тваринництво  вживало 1200 т добавки щомісячно. Місячні поставки в Росію складали  1500-2000 тон. Біля 800 т на місяць вживало тваринництво  Білорусі. Виконувалося постачання  добавки  в Польщу, Данію, Італію, Молдову.

Включення ліпоту до складу комбікормів для свиней і птиці в дозі 1,5-3% по масі  сприяє підвищенню енергії росту на 5,6-12,5%, зміцненню здоров’я поголів’я, зниженню його відходу на 3-7,5%. Ліпот  забезпечує зростання  несучості  птиці на 7-14,5%, вірогідно підвищує інкубаційні якості яєць. Добавка  є ефективним біологічним комплексом, які знижує  вартість комбікорму при збереженні високих показників продуктивності. Ліпот добре діє при використанні його в спрощених раціонах в умовах  приватних і фермерських господарств , тому ця добавка успішно і масово  реалізовувалася через ветеринарні аптеки 

Рецепти комбікормів  з включенням ліпоту , які показали найвищий результат при  використанні в свинарстві і птахівництві викладено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Рецепти комбікормів з включення ліпоту, %

Через значне підвищення  вартості енергоносіїв концерн «Стирол» в січні 2009 року припинив виробництво  ліпоту і досі його не  відновив.

Рибні кормові продукти   - замінники рибної муки.  Склад розроблено вченими інституту тваринництва УААН виробляється ТОВ НВП «Біокор-агро» і ТОВ «Євпаторійський рибзавод». Рибні кормові продукти є  альтернативою стандартному рибному борошну, яке  в Україні не виробляється .

Об’їм виробництва  600-800 т  в місяць.

РКД (Рибна кормова добавка)  виробляється ТОВ НВП «Біокор-Агро» за запатентованою  ексклюзивною технологію з рибних відходів, несортової риби , а  також  харчової риби з  закінченим строком реалізації, яка поступає з магазинів і ринків.  Виробництво  є  ідеальнім, екологічно чистим  способом утилізації  рибних відходів.  РКД включає в своєму складі  40-50%  кормового білку вищої якості  з високим ступенем  захисту рибних протеїнів і жирів від   руйнування  та окислення.

РКД вводиться  до складу раціонів  молодняку птиці і свиней в дозі 3-7% по масі комбікорму і повністю замінює стандартне рибне борошно з  повним збереженням продуктивного ефекту. При цьому вартість РКД  нижча за вартість стандартного  рибного борошна на 40% в перерахунку на протеїн.

РКД забезпечує підвищення енергії росу молодняку птиці і свиней  на 12-18% і    сприяє формуванню  стійкого імунітету тварин  до інфекційних захворювань.

Виробництво РКД  діє в існуючий  час і поступове нарощується із року в рік.  Потреба  тваринництва  і птахівництва  України в цієї добавці складає більш 30 тис тон на рік.

Кормові  білкові продукти   додаткової переробки соняшникового шроту.   Дослідженнями   інституту тваринництва  НААН сумісно з фірмою «АбоМікс» розроблена і запатентована  унікальна технологія  додаткової механічної переробки соняшникового шроту,  завдяки якої можна отримати  соняшниковий концентрат –частковий  більш дешевий замінник шроту сої.

 Соняшниковий концентрат  можна включати в раціони   молодняку свиней  і птиці с перших днів життя  і економити при цьому  до 40% соєвого шроту.  Концентрат  характеризується   накопиченням протеїну  (з 24% в сировині до 42% в готовому продукті) і зменшенням  рівню  погано перетравної клітковини з 19% до 9,8%).  Концентрування соняшникового шроту виконується за   запатентованою технологію на вітчизняних млинах механічним способом .

Соняшниковий концентрат (торгова марка «Флорісой») вводиться до  раціонів тварин в дозі 15-25% і є фактором нормалізації  їх білкового живлення. Завдяки цьому продуктивність підвищується на 7,8-12,4%, а вартість раціону  зменшується на 15-17%.

В існуючий  час налагоджено промислове виробництво добавки на комбікормовому заводі ТОВ «АбоМікс» м. Коломия потужністю 15 т за зміну.  Потреба країни в цієї добавці складає біля 400 тис. тон на рік.

В практиці  м’ясного птахівництва   поширене використання  рецептів комбікормів, к поєднують  одночасне включення  РКД, форісою і ліпоту ( Розробка інституту тваринництва НААН) ( табл..2. )

Таблиця 2.

Склад рецептів комбікормів для бройлерів

Кормові   білкові продукти переробки   післяспиртової барди. До цієї групи відноситься суха спиртова барда і сухі кормові дріжджі ,вироблені на її основі.   Найпоширеніші в розвинених  країнах ( ЗША, Франці, Англія, Немеччнина, Польща, Росія) кормові добавки з невисокою собівартістю.  В Росії діє державна програма переоснащення  спиртових заводів на  обов’язкове виробництво сухих кормових дріжджів.

Суха зернова барда виробляється  деякими спиртовими заводами західної України (ТОВ «Органіка», м.Чортків Тернопільської області), Караванському спиртзаводі ( Харківська обл.).

Існує повне наукове  обґрунтування використання   сухої зернової барди в якості фактора оптимізації живлення тварин і  здешевлення за рахунок цього вартості годівлі з певним зоотехнічним і економічним ефектом.  Нажаль більшість  спиртових виробництв  в державі  не займається сушінням барди і викидає цей продукт, забруднюючи  навколишнє середовище.

Суха зернова барда включається в раціони всіх видів тварин і птиці  як  джерело доступного, ферментованого білку в дозі 5-10% по масі комбікорму з ефектом підвищення продуктивності   на 3-8,8%.  В Україні існують резерви збільшення виробництва такої добавки в 10-15 разів.

Кормові білкові продукти   промислової проробки кукурудзи . До цієї групи відноситься   кукурудзяний білок –глютен і кукурудзяна  макуха.  Виробництво глютену в Україні ексклюзивно і виконується  виключно    на Вірхнедніпровському крохмалопаточному комбінаті ( Дніпропетровська обл.) .  Попит на глютен в державі задовольняється на 20-30%.

Виробництво кукурудзяної макухи з кожним роком зростає маже на 40% через збільшення експорту  кукурудзяної олії Україною   на Ближній Схід.

  Обґрунтування  використання цього продукту в годівлі тварин і птиці виконано інститутом тваринництва  в 2005-2010  роках. Доказано, що цей продукт  може  на 30% заміняти кукурудзу  в раціоні  з одночасним зниження норми вводу  білкових компонентів на 15-20%. Ця добавка  зменшує зернове навантаження комбікорму і здешевлює  вартість годівлі на 5-15% при повному збереженні високої продуктивності і здоров’я тварин.

Кукурудзяна макуха є  надійним джерелом   жиророзчинних вітамінів (особливо Е), що позитивно відбивається на  розвитку репродуктивних якостей  тварин   і підвищує  накопичення вітаміну Е в  м’язах . Завдяки цьому зростають антиоксидантні властивості  м’яса, що сприяє підвищенню строків  його  безпечного  зберігання.

Одночасне включення  в склад комбікорму птиці  РКД, кукурудзяної макухи дозволяє до мінімуму знизити і  навіть зовсім виключити з раціонів птиці   дефіцитні білкові  добавки з одночасним зеленням раціону і збереженням його продуктивної дії  ( Табл.3.).

Таблиця 3.

Рецепти комбікормів для птиці з включенням  нових білкових добавок

Нові види кормового зерна з підвищеним вмістом  білку. Проблему кормового білку в тваринництві України  бажано викришувати через розширення  посівів   зернових кормових культур, які характеризуються маловитратністю  з одночасно    високим рівнем білку. Дослідженнями  інституту тваринництва УААН   встановлено, що такими культурами можуть бути  голосемяний овес і тритікале ( табл. .).

Таблиця 4.

Порівняльна поживність зернових фуражних культур

 Вивчення ефективності цих культур дозволило обґрунтувати  склад і поживність комбікормів  з їх включенням . при цьому продуктивність тварин зростає на 12-16,2%, а вартість комбікорму зменшується   на 4-9%.   Використання цих культур сприяє підвищенню якості тваринницькою продукції і отриманню екологічно чистих продуктів харчування.  Вказані кормові культури придатні до  висівання  у всіх кліматичних зонах нашої країни. Вони забезпечують  високі врожаї, не виснажують ,  зберігають  родючість ґрунтів.   До складу комбікорму можна включати до 40% зерна ціх нових культур.

Мінеральні добавки, отримані з родовищ  структурированого вапняку в якості джерела  легкодоступного кальцію.

Розроблена (Інститут тваринництва УААН)  технологія отримання вапнякових мінеральних комплексів (ВМК) в якості  джерела  високо доступного кальцію для сільськогосподарських тварин і птиці.  На основі  розробленої технічної документації і патентів створено сучасне  високомеханізоване виробництво  кормових вапняків  ТОВ «Геолайф» в Одеської області потужністю  100 т  структурованого кормового вапняку  в зміну.  Таке виробництво  спроможна забезпечити  більш 20% потреби вітчизняного тваринництва в доступному кальції. Ведуться переговори про поставки структурованих кормових вапняків в Білорусь, Росію. Молдову.

Біологічно- активні добавки, премікси.

Вітчизняне виробництво біологічно активних добавок ( вітамінів,  синтетичних амінокислот, органічних кислот, пробіотиків) займає відносно невеликий процент від  існуючого ринку добавок в України ( не більш 10%). По виробництву вітамінів відсоток  нижчий за 3, а кормових фосфатів і синтетичних амінокислот в нашої країні не виробляється зовсім.

Потужне виробництво кормових  вітчизняних ферментів  налагоджено на Ладижинському  заводі ТД «Ензим» ( Вінницька область).  Ферменти лазовим  за своєю  активністю і продуктивною дією не поступаються   найкращим світовим зразкам , а за ціною нижче останніх  на 60%.

Пробіотичні препарати  високого класу в Україні виробляють  ТОВ «Ніва»  (Сакська біофабрика), ТД «Єнзим», ТОВ «Аріадна» м.Одеса.

Індустрія преміксів в Україні представлена  вітчизняними заводами  - найбільш потужні - «Укрзооветпостач», «Кремікс», інститут тваринництва УААН, та низкою  виробництв налагоджених в  нашої країні  іноземними виробниками – «Текро» (Чехія), «Провімі», «Цехове» (Польща). Досить велика частка   вітамінних препаратів  і преміксів постачається з закордону  в Україну  Францією, Німеччиною.

Якість вітчизняних преміксів нічим не поступається іноземним, а продуктивний ефект  рівний , або вищий за   них. В ціновому відношенні відчізняні премікси ніжчи за іноземні на 10-15%. Така мала різниця пояснюється використанням  іноземних джерел БАР, за  ринковими цінами .

Доктор с.-г. наук, професор                         Л.І. Подобед.